Помысливший о Даре Свыше, связавшись (хотя немного) с силами того ли, иного ли мирского или церковного строительства, восстанет как галеордасрос, задающий бам-бам-ритм рабам галерной гребли.
Разные галеордасросы... Они шокировали меня ещё в моей самой ранней, верующей молодости.
Я пришёл в гости в дом ХВЕ-епископа-пенсионера. А у него радушная, гостеприимная жена! Они уже старички... И уже и незаметно совсем, что она по мирским стандартам (скажем просто) совсем дурнушка. А седой епископ рассказал мне историю о том как некая красавица никак не захотела (скажу в шутку, перевернув жену над мужем) не захотела "брать его замуж", и вот... Он вздохнул (дословная цитата): "Я всю свою жизнь ... ... (едким голосом в шёпот) ... с этой."
Кошмар какой-то.
Где хоть какое-то уважение хоть какой-то плотской любви к своей собственной жене, то есть к своей собственной плоти? Глядя назад, мне даже не верится, что он действительно такое сказал, и что люди могут быть вот такими Моральными Уродами.
А потом он пришёл в церковь и выдал всем нам проповедь о служении Богу как о добровольном рабстве.
Это не то, чтобы я смотрю или не смотрю на людей вместо Христа, но я проявляю Вам, что Вы вращаетесь там и совращатесь в них. Пишу, чтобы освободить Вас от любви как от химии некой науки мирской.
В конце той проповеди о "рабах божьих" тот епископ открыто попросил всю церковь молиться о его сыне запятая наркомане.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.